ДПТНЗ «Мазурівський АЦ ПТО»
Відкритий виховний захід
на тему:
«Прийшла Громовиця – зимі половиця».
Підготували: викладач Костельна С.П.
Майстри в/н Грудецька Л.П.
Мазурівка, 2018
Тема: «Прийшла Громовиця – зимі половиця».
Мета: учні мають усвідомити, яку роль у житті людини відіграє родина, сімейні свята, традиції;
формувати вміння виконувати українські традиційні обряди, продовжувати формувати вміння зберігати історію українських традицій;
виховувати почуття любові та поваги до культурної спадщини свого народу;
розвивати уважність, естетичні відчуття.
Обладнання: рушники, хліб, сіль, свічка, засоби ТЗН: проектор і екран, ноутбук.
Хід виховного заходу:
Учитель
Гостей дорогих ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом, любов'ю та миром.
У нашого народу є прекрасні традиції. Сьогодні ми ознайомимося зі святкуванням чудового свята «Стрітення».
Як нестримно летить час, ще зовсім недавно ми тішилися новорічними святами. А вже почався відлік останнього місяця зими — лютого. Хоча він за своїм характером найпримхливіший, або, як кажуть у народі, найконозистий, та все ж сонечко вже повертає на весну — поступово день збільшується. Мудро відмічено у народному прислів'ї: «Лютневий сніг весною пахне».
Учитель
Щоб більше дізнатися про походження та значення лютого. ми запросили до нас у гості вчених з Української Академії наук: етимологів, народних синоптиків, народознавців і фолькльористів. Надамо слово нашому етимологу.
(Етимолог піднялася і нахилилася; включається презентація)
Етимолог 1
У багатьох народів, зокрема і в нас ще до прийняття християнства, останній місяць зими завершував річний цикл. Це ж стосувалося і давніх римлян, у яких назва останнього місяця року озна-чала «очищення». В Україні, як і в Білорусі, офіційно закріпилось слово «Лютий».
Його етимологічне коріння пов'язане з конкретним життям. Як стверджує відоме прислів'я, це пора надмірних контрастів — вітрів, морозів, снігів, відлиг та переметів. Переважна їх більшість характеризує сувору і конозисту вдачу місяця — сніжень, лютень, зимобор, бокогрій.
З останнім місяцем зими у хліборобів завершувався і традиційний зимовий відпочинок. Селяни починали готуватися до нового хліборобського сезону. Саме тому з лютим міцно пов'язані і природні передбачення погоди — якими будуть весна і літо, чи щедрим буде врожай.
Ведучий
Звернення до народних прикмет у лютому -явище закономірне, адже не за горами весна-красна. І хоча зараз внаслідок різних причин не всі прикмети виявляються правильними, і передбачати погоду ми можемо за допомогою сучасних знань і приладів, та все ж ніколи не зашкодить прислухатися до тисячолітньої народної мудрості.
Ведуча
Нашому народному синоптику вдалося відшукати такі народні прикмети лютого.
Народний синоптик 1
Якщо погода на Макара ясна, то й весна красна;
Якщо на Юхима вітряно, то літо буде мокрим;
Прийшов Хома — вважай, що й зими нема;
Прийшов Влас, з печі злазь;
Коли на Оксани-напівзимниці день тихий і ясний, весна буде гожою, якщо в обід сонце, то рання весна; коли хурделиця — цілий тиж¬день буде негода;
Якщо на Трохима вночі зоряно — на пізню весну;
Микола студений рідко обходився без снігу та морозу;
Якщо на Власа відлига, то морозів більше не буде.
Ведучий
На останній зимовий місяць припадає багато свят.
Ведуча
Розкажуть нам про них народознавець.
Народознавець1
1 лютого — Макара
6 лютого — Оксани-напівзимниці.
10 лютого — Юхима. У народі казали: «Юхим приніс вітер на сире літо». За цим днем передбачали літо. Тому намагалися відповідно і профілювати рід занять. Народне прислів'я радило: «Якщо мокре літо, то тримай корівку, а як сухе — купуй бджілку».
12 лютого — трьох святих;
10 лютого — Трохима;
15 лютого — Стрітення;
Ведучий
І все ж серед усіх цих свят найголовніше і найшановніше в народі — це Стрітення. Його найдавніша назва — Зимобор, або Громовиця, та все ж згодом цей день прибрав остаточне ймення — Стрітення.
Ведучий
Зі Стрітенням пов'язано чимало різноманітних прислів'їв та прикмет. Люди щиро вірили в те, що яка погода у цей день, такою й буде весна.
Ведуча…Етнографу було дано завдання дослідити, як відзначали українці це свято, які обряди характерні для цього дня.
Етнограф 1
На Стрітення люди в церквах святять воду і свічки, які називали «громничними», бо запалювали їх і ставили перед образами під час грози, щоб оберегти людей і худобу від грому. Саме від громничної свічки і свято мало другу назву — Громниця.
На Стрітення святили воду в церкві. Цією ж водою кропили худобу, давали пити її. А пасічники берегли цю свячену водицю весь рік. Нею кропили вулики.
Мені моя бабуся розповідала, що на Стрітення, коли починає на землю опускатися ніч, хлопці та дівчата виймали із запічків ряст і топтали його босоніж, промовляючи:
(Обряд топтання рясту)
Топчу, топчу ряст, ряст.
Бог здоров’я дасть, дасть.
І ще буду топтати,
Щоб на той рік діждати!
Обряд топтати ряст означав, що протягом року людина не буде хворіти.
Ведучий
Святкування Стрітення зазвичай закінчували співами, або грою на народних музичних інструментах.
Ведуча
Ось послухайте чарівну гру на флейті.
(Гра на флейті)
Вчитель
На Стрітення у церкві святять воду, приносять її додому і пильно бережуть. Бо у цій воді магічна сила. За народними уявленнями це цілюща вода.
Також святять «громничні» свічки, запалюють їх під час грози, щоб оберегти людей від грому та блискавки – щоб вони оберігали від нещастя.
Ось і я засвічу цю свічку- хай вона захистить нас усіх: наш край, наш клас, нашу рідну землю від біди та лиха. І ви можете побажати один одному те чого вам найбільше хочеться.
Вчитель
А ще хочеться привітати Вас з прошедшим Днем святого Валентина. Хочеться побажати Вам щоб кожен день великого життя був сповнений коханням, бути коханими і кохати.
Ідіть не зустріч коханню, і хто знає, можливо, сьогодні стріла Амура із солодкою отрутою раптово наздожене вас і ваше серце ніколи не буде самотнім!
Любов – не кара, але й не гра.
Вона не квітка, що зів”яне швидко.
Любов – це дар. І Бог сам вибира,
Хто заслужив оце пізнати диво.
Вчитель
Миру і злагоди всім вам бажаємо
Зичимо щастя вам назавжди
Не зустрічайте ніколи біди.
Хай Бог вам помагає
Рідних всіх оберігає.
Живіть у мирі на тій землі
Будьте усі дружні дорослі й малі.
Підсумок
Пригощання дітей солодощами
Немає коментарів:
Дописати коментар